СОРОКАЛІ́ТНІЙ, я, є. Те саме, що сорокарі́чний. Хлоп не старий, може сорокалітній, ходив.. похнюплений (Март., Тв., 1954, 224); Його вродливе випещене обличчя сорокалітнього чоловіка.. було задумане (Собко, Справа.., 1959, 22); Ганна Іванівна святкує.. сорокалітній ювілей своєї театральної роботи (Вишня, I, 1956, 243); Гомерична учта, яку влаштовує Тарас на честь приїзду синів,.. з цілим бараном, з козою, з медами сорокалітніми,.. і докладний опис Тарасового життя показують, як змогутнів художній дар Гоголя (Рильський, III, 1956, 220).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 463.