СОРОКІ́ВКА, и, ж., заст.
1. Дрібна розмінна монета вартістю двадцять копійок, або сорок крейцерів. Так ти не хочеш, як дід сороківки (Номис, 1864, № 5010); Більш як сороківку за день роботи їй таки не давали [пани] (Л. Укр., III, 1952, 664); // Грошовий знак вартістю сорок карбованців. Він, неначе шпалерами, обклеїв їх [стіни] скатертинами керенок вартістю в сорок і двадцять карбованців — сороківки ближче до божниці, двадцятки — до помийниці (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 15).
2. Пляшка (перев. з горілкою), що вміщає сорокову частину відра або четверту частину літра. На голому, не застеленому рушником столі.. лежав окраєць суботнього зачерствілого вже хліба та ..сороківка з каламутною самогонкою (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 464.