СОТНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Виконувати обов’язки сотника; бути сотником.— Ви у дев’ятнадцятому годі сотникували отут в гайдамаках (Рибак, Час.., 1960, 299).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 472.