СОТНИЧИ́ХА, и, ж., розм. Дружина сотника. Обстанова: спальня сотничихи; в кутку ліжко з пологом (Стор., І, 1957, 288); Заспокоєна сотничиха, попрощавшись із гостем, іде спочивати (Минуле укр. театру, 1953, 57).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 472.