СПА́ЙНИЙ, а, е, мін. Який має спайність (про кристал). Спайний кристал; // Який утворюється внаслідок розколювання такого кристала.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 484.