СПАЛА́ХКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Те саме, що спала́хувати. Спалахкувало на небі променисте віяло і розсипалося по снігу коліщатками… (Сос., І, 1957, 267).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 484.