Спасеник, ка, м.
1) Спасающій свою душу, праведникъ, угодникъ. К. Бай. 118. К. ЦН. 290.
2) Говѣльщикъ, спасающійся. Спасеники ідуть до церкви.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 173.
Що oзначає слово - "спасеник"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.