СПАЦЕ́РА, и, ж., діал. Прогулянка. Да що ж вона, пане брате, під явором робить? Ой з тим розлучником на спацеру ходить (Чуб., V, 1874, 385).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 494.