Сперечитися, чуся, чишся, гл. Перечить, противиться. Дід не сперечався. Левиц. Пов. 234.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 174.
Що oзначає слово - "сперечитися"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.