Що oзначає слово - "сплюндрувати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СПЛЮНДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Зруйнувати, знищити. — Злякався [пан], думав, що Прокіп пішов набирати товариство, щоб сплюндрувати замчище (Мирний, І, 1954, 183); — Усі.. ми здатні в один день і десятину лісу сплюндрувати, та не здатні за ввесь вік і однієї деревини викохати (Л. Янов., І, 1959, 349); — Є такі герої, що вихваляються, скільки хто гнізд розорив. Сусідський хлопець, Грицько, навіть ластів’яче гніздо сплюндрував (Коп., Як вони.., 1961, 146); // Розграбувавши, знищити; спустошити. Багато Єреміїних сіл попалили й сплюндрували татари (Н.-Лев., VII, 1966, 95); [Горніг:] Сплюндрували [ткачі] весь дім фабрикантові, геть від пивниці до стріхи (Л. Укр., IV, 1954, 247); Дев’ятнадцятирічний юнак попрощався з батьківською хатою і пішов мститись ворогові, що сплюндрував рідний край (Добр., Тече річка.., 1961, 7); // перен. Спотворити, перекрутити, зганьбити що-небудь. В розгулі хижому він [ворог] прагне сплюндрувати Святий здобуток наших рук (Рильський, II, 1960, 174); Він тихо наспівував свою улюблену пісню, котра завжди нагадувала йому, що нема такої сили в світі, яка могла б сплюндрувати правду людську (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 285).

2. Жорстоко розправитися з ким-небудь; замучити, закатувати.— Або переходь до католицтва чи до унії, або тікай світ за очі, бо однаково сплюндрують (Тулуб, Людолови, І, 1957, 178); — Казали мені батьки, що на Закарпаття восени вдерлися угорські фашисти, багато наших людей сплюндрували,— мовила Вілія і засмутилася (Мас., Роман.., 1970, 242).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 544.