СПОВЗА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до сповза́ти. Лід, нагромаджений на вершинах гір, під впливом своєї ваги повільно «стікає» по схилах гір або долинах, утворюючи потужну льодяну «ріку». Цей сповзаючий лід називається льодовиком (Фіз. геогр., 5, 1956, 116).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 548.