СПОВІДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сповіда́ти і сповіда́тися. Я читав Душі невинне сповідання, Любові чистої признання (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 549.