СПОГЛЯДА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
1. Властивість за знач. спогляда́льний. В дитинстві у мене був певний нахил до споглядальності. Я був дуже мрійливим хлопчиком (Довж., І, 1958, 13); Поезії Лесі Українки на зарубіжні теми були далекі від туристської споглядальності (Літ. газ., 4.II 1958, 3).
2. філос. Пасивне сприйняття дійсності без активного впливу на неї. Вивчаючи матеріалістичну філософію Фейєрбаха, Чернишевський рішуче відкинув її споглядальність, протипоставивши їй дійовий матеріалізм з його прагненням до революційної зміни світу (Іст. УРСР, І, 1953, 467); Порвавши з споглядальністю попередньої філософії, марксизм надав їй активного, перетворюючого характеру, тісно зв’язав її з суспільно-історичною практикою (Ком. Укр., 5, 1968, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 555.