Спограти, раю, єш, гл.
1) Обыграть, взять верхъ въ игрѣ.
2) Побѣдить въ бою. Блиснули шаблями як блискавиця…. хто кого спограє, той того споймає. Чуб. III. 279.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 181.