СПОДА́РЯКА, и, ч. Збільш. до спода́р. Думу думав сподаряка (Сл. Гр.); Сюди, туди повернеться — на все сподаряка (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 555.