Що oзначає слово - "сподобляти"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СПОДОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПОДОБИ́ТИ, доблю́, до́биш; мн. сподо́блять; док., перех., заст.

1. Виявляючи увагу, прихильність, давати можливість зазнавати чого-небудь, робити щось. — Слава богу,— подумав тато,— що сподобив мене діждати сеї години, що я сина свого бачу (Свидн., Люборацькі, 1955, 72); — Може, таки я ще одужаю, може, господь сподобить мене ще яку сорочку спрясти!.. (Л. Янов., І, 1959, 56); // безос. Не сподобило до справжньої Золотої грамоти дожити (Коз., Зол. грамота, 1939, 54); // Визнавати гідним, достойним чого-небудь; удостоювати. [Сильвестр:] Тебе ж господь сподобив дивних знаній [знань] І чудному мистецтву научив (Коч., П’єси, 1951, 15); — Коли я сподобив тебе своєї ласки, то слава твоя стане ще ліпша..,— сказав Єремія (Н.-Лев., VII, 1966, 127).

2. Робити кому-небудь честь своєю увагою, ласкою і т. ін. — Сідайте, будьте ласкаві. Я дуже радий, що ви сподобили нас одвідинами в цій глушині,— говорив Навроцький, подаючи стільці паничам (Н.-Лев., V, 1966, 202).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 557.