СПОЛУ́ЧУВАНІСТЬ, ності, ж., грам. Здатність сполучатися з чим-небудь. Семантика і морфологічна структура дієслів накладають обмеження на їх сполучуваність з певними родовими, особовими і часовими формами (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 364).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 570.