СПОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех., розм, Добути звіра чи птицю на полюванні. — Сполював отут я зайця, Ну й ситенний, крий-то боже! (Манж., Тв., 1955, 243).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 570.