СПОМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОМОГТИ́, о́жу́, о́жеш, док., розм. Те саме, що допомага́ти. Про хлопа дбав він [пан Мигуцький], Як дбав про коней і волів.. Весною хлібом спомагав він, Щоб літом з голоду не млів (Фр., X, 1954, 272); Цей, хто не споможе брата у недолі, зайвий між людьми є, мов кукіль у полі (У. Кравч., Вибр., 1958, 214).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 570.