СПО́РО. Присл. до спо́рий 1. Почали наші бориславці рити-копати свої.. грунти.. Не споро йшла робота, не живо зиск напливав (Фр., І, 1955, 128); Качанисту і бурякові плантації доглядають сім агрегатів. Споро йде робота (Рад. Укр., 20.VІ 1962, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 574.