СПОРТ, у, ч. Фізичні вправи (гімнастика, атлетика, спортивні ігри, туризм і т. ін.), які мають на меті розвиток і зміцнення організму. Ми тут з тобою гідропатією займемся, екскурсіями, водяним спортом (Л. Укр., V, 1956, 224); Я зацікавився спортом, як і кожний хлопець на моєму місці, але таланти виявив пізніше, коли працював уже на заводі (Ю. Янов., II, 1954, 17); Програма змагань з кінного спорту дуже різноманітна (Спорт.., 1958, 78); От і пішов, значить, дід подивитися на наших майстрів спорту — силачів (Вишня, І, 1956, 400); // перен. Заняття, яким дуже захоплюються, яке здійснюють із завзяттям та пристрастю. Якщо для одних секс став своєрідним спортом, то інші бачать у статевій розпущеності форму протесту проти суспільного регресу (Наука.., 10, 1967, 15); Цькування Дмитра швидко перетворилося на спорт. Воно приносило садистам справжню насолоду (Коз., Гарячі руки, 1960, 71).
Ма́йстер спо́рту див. ма́йстер.
СПОРТ… Перша частина складних слів, що відповідає слову спорти́вний, напр.: спортви́роби, спортгурто́к, спортза́л,спортінвента́р, спортклу́б, спорткома́нда, спорткоміте́т, спортлото́, спортмайда́нчик, спорторганіза́ція, спорттова́ри і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 576.