СПОСТЕРЕ́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. спостере́жливий. Іван Франко, з властивою йому гострою спостережливістю і доказовістю думки, відзначав, що Коцюбинський міг би зайняти почесне місце в будь-якій літературі (Літ. Укр., 26.IV 1963, 2); Підсвідомо, з дівочою спостережливістю Надя відзначила, що Микола симпатичний, хоч і по-смішному кирпатенький (Ткач, Плем’я.., 1961, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 579.