СПОТВО́РЮВАТИСЯ, юється, недок., СПОТВО́РИТИСЯ, риться, док.
1. Ставати неприємним, непривабливим, потворним. Обличчя Бастерта спотворилося від гніву (Собко, Запорука.., 1952, 148); // Набувати неприродного вигляду, неприродних ознак. При великому збільшенні телескопа вигляд світила внаслідок коливань повітря спотворюється (Астр., 1956, 50); Уста, що солодко співали й вимовляли Солодкі речі або тихі жалі, Тепер шиплять від лютості, і голос Спотворився, неначе свист (Л. Укр., І, 1951, 108).
2. Робитися непридатним для чого-небудь; псуватися. Кістяні крючки легкі і еластичні, але ламкі і порівняно швидко сточуються об пряжу, через що спотворюються петлі (В’язання.., 1957, 5).
3. тільки недок. Пас. до спотво́рювати. В Північно-Американських Сполучених Штатах всякий самостійний робітничий рух паралізувався, поки частина республіки спотворювалась рабством (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 301).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 581.