Спочутний, а, е. Сочувствующій, сочувственый. Знаходив дуже спочутну собі душу. К. ХП. 24.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 188.
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Спочутний, а, е. Сочувствующій, сочувственый. Знаходив дуже спочутну собі душу. К. ХП. 24.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 188.