Що oзначає слово - "справа"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СПРА́ВА2, присл. З правого боку; протилежне зліва. В вузьких вуличках, як в коридорі, було безлюдно і сумно. Справа і зліва безконечно тяглися спресовані маси дерева, цегли (Коцюб., II, 1955, 403); Снаряди вже рвались зліва, справа, спереду, ззаду (Гончар, III, 1959, 360).

СПРА́ВА 1, и, ж.

1. Робота, заняття людини, пов’язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця. Шрейбер наказав переправлятися на протилежний берег. Вода була ще по-весняному висока. Довелося будувати міст. Цю справу доручили Макшеєву (Тулуб, В степу.., 1964, 251); Орися весь час плакала і тремтіла, в неї все валилося з рук, взявшись за діло, вона не доводила його до кінця, це сердило стару, і вона.. накричала на невістку, щоб та.. робила свою справу, бо вже час виходити з хати (Тют., Вир, 1964, 278); — Ти не повіриш, командире, яка це тонка штука — кувати троянду, щоб була вона ніжна й шершава.. Викувати троянду не кожний зуміє, і я щоразу повертався до цієї справи (Ю. Янов., II, 1958, 223); Вже третій рік я дояркою. Справа ніби сама в руки дається, а мама все поглядає збоку і все ще не вірить, що я так досконало оволоділа справою (Хлібороб Укр., 5, 1968, 12); // Робота, заняття і т. ін., пов’язані з виробництвом, службою, громадськими обов’язками і т. ін. Перші дні по моєму приїзді треба було згаяти на службові справи (Мирний, V, 1955, 399); Викликаний повісткою до губернського суду в якійсь земельній справі,.. побіг Купріян до Чернігова раннім-рано до схід сонця і ввечері повернувся додому (Довж., І, 1958, 83); Активна і свідома участь трудящих в управлінні всіма справами суспільства здійснюється не тільки через державні органи, а й з допомогою розгалуженої мережі масових громадських організацій (Ком. Укр., 6, 1975, 36); // Уживається в складі назв установ, відомств і т. ін. Ви, певно, читали вже в газетах звістку про те, що міністерство внутрішніх справ затвердило статут нового добродійного товариства імені Шевченка (Коцюб., III, 1956, 198); Науковим центром по розв’язанню проблем підготовки металургійної сировини на Україні є лабораторія підготовки металургійної сировини, що входить до складу Інституту гірничої справи АН УРСР (Наука.., 7, 1955, 35); // Уживається в складі назв службових посад. У Варшаві я проробив майже рік,спочатку при російсько-українсько-польській репатріаційній комісії по обміну військовополоненими, а потім керуючим справами посольства (Довж., І, 1958, 18); — От прочитаю вам, що.. наш подільський губернатор писав тоді міністру внутрішніх справ про наші страйки,і Степан Васильович поліз рукою у внутрішню кишеню (Стельмах, І, 1962, 504); // у сполуч. з ім. у род. в. Заходи, що стосуються якої-небудь галузі суспільного життя. Треба, щоб уся справа виховання, освіти і навчання сучасної молоді була вихованням в ній комуністичної моралі (Ленін, 41, 1974, 294); Історія не знає держави, де б з таким розмахом, як у Країні Рад, була поставлена справа освіти, так повно задовольнялися духовні запити людини (Ком. Укр., 5, 1967, 18).

Бра́тися (взя́тися) до спра́ви — починати діяти, приступати до виконання чого-небудь. Хлопець завжди пильнує, ретельно береться до справи (Донч., І, 1956, 479); Молодий, легкий, смаглявий, Гомінливий, ніби птах, Він уважно взявсь до справи Із секатором в руках. Там відріже зайву парость, Там підв’язує гілки (Рильський, III, 1961, 201); Важка́ (трудна́, нелегка́ i т. ін.) спра́ва — те, що вимагає напруження, великих зусиль і т. ін. для здійснення. [Диякон (подумавши):] Се справа трудна… Сам я не здолаю розважити її (Л. Укр., II, 1951, 408); Вести́ справу́ — здійснювати, виконувати, робити що-небудь. Він вважав себе ватажком, і його згодились [хлопці] слухати, але як він мав вести далі справу — бігме не знав (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 64); Вирі́шувати (ви́рішити) спра́ву — розв’язувати певним чином якесь питання. Обличчя хлопця було відвертим і простим, воно зробило на ректора хороше враження, і він за цю коротку хвилю вирішив справу і щось тихо сказав секретарці (Тют., Вир, 1964, 62); Віддава́тися (відда́тися) спра́ві: а) захоплюватися чим-небудь. Безтурботно ставлячись до інших наук, він міг до самозабуття віддаватися справі, зв’язаній з технікою, роботі в радіогуртку чи в гуртку авіамоделістів (Гончар, IV, 1960, 78); б) заглиблюватися у яке-небудь діло, заняття, зосереджуватися на чомусь. Він, посміхаючись і радіючи, що може, нарешті, віддатись улюбленій справі, засвітив свічку, розклав свої малюнки (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 49); Відклада́ти (відкла́сти) спра́ви (спра́ву) — перенести здійснення, виконання чого-небудь на пізніший строк. В селі темно і тихо. Всякі продавці «ямурта» (яєць), винограду, чадр і іншого відклали свої справи на будень (Коцюб., І, 1955, 291); Ма́йстер золоти́х (срібля́ни́х, срі́бних) справ; Ма́йстер ювелі́рних справ, заст. — ювелір. З другої половини XVIII ст. побутують такі назви, як «майстер золотих і срібляних справ», «срібляних справ майстер» (Укр. золотарство.., 1970, 6); Ма́йстер своє́ї спра́ви див. ма́йстер; Перейти́ до спра́ви (до справ) — почати діяти, приступити до виконання, здійснення і т. ін. чого-небудь. — Що саме ви хотіли з дипломатії?не давши йому оговтатись, одразу перейшла до справи Людмила. Павло назвав автора (Головко, II, 1957, 488); Вурм чаю не схотів і холодним офіціальним тоном зразу перейшов до справи: — На якій підставі ви не виконали наказу Наркомвійськ? (Довж., І, 1958, 142); Потім скрутив [Чечура] цигарку й перейшов до справ (Дмит., Розлука, 1957, 297); Поверта́ти (поверну́ти) спра́ву (спра́вою) — надавати здійсненню, розв’язанню яких-небудь питань певного спрямування. Був [Микола] приємно вражений тим, як повернув справу Андрій. Товариш враз виріс у його очах, бо Микола розумів, що сам він до такого б не додумався (Збан., Курил. о-ви, 1963, 146); Всі неначе ждали на те,.. та й ніби тішилися, що Мицько був здогадливий та повернув справою так, як їй і слід бути (Март., Тв., 1954, 198); Проста́ спра́ва — щось нескладне, неважке для розуміння, вирішення, здійснення. — Виміряти ліс — не така вже й проста справа, не у всякого вистачить кебети.А ви ж як виміряєте? (Стельмах, І, 1962, 254); Спі́льна спра́ва — те, що здійснюється всіма у суспільстві, колективі і т. ін. — Земля нам потрібна для спільної справи — для Любарського радгоспу. Треба допомогти йому (Стельмах, II, 1962, 142); Спра́ва ви́йде (вихо́дить і т. ін.) іна́кше — що-небудь набирає, набере зовсім іншого або протилежного характеру, виявлення. — Треба вибиратись з Лубен зовсім, треба вивезти з Лубен хапком, що можна вивезти. Я гадав, що справа вийде інакше (Н.-Лев., VII, 1966, 146); Спра́ва наживна́ див. наживни́й 1.

∆ Пові́рений у спра́вах див. пові́рений; Пото́чні (біжу́чі) спра́ви — пункт порядку денного зборів, засідань, нарад і т. ін., змістом якого є певне коротке оголошення, повідомлення тощо. Повістка дня така — взяв він папірець і читав: 1) заява громадянина хутора Огирі, Обухівської сільради, Кушніренка і 2) поточні справи (Головко, II, 1957, 57).

◊ Бу́ти в (у) ку́рсі справ (спра́ви) — знати справжній стан речей, бути обізнаним у чому-небудь, добре поінформованим про щось. На Капрі збираюся, аж настануть морози.. Ще не раз до того часу напишу до Вас, тож будете все в курсі справ (Коцюб., III, 1956, 400); — Обгородив [Борейко] себе такими ж, як сам, обивателями, вони його хвалять, а він їм усе прощає. Одним словом, тобі розжовувати не треба, ти й так у курсі справи (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 356); —В другій і третій бригадах ланки очолюють механізатори. — Не механізатори, а члени рільничих ланок,підправив голову тов. Гончар,Ви не в курсі справи (Рад. Укр., 7.IV 1961, 2); Вби́ти спра́ву — досягти бажаного результату у чому-небудь. Суддя був сердитий ще й тому, що [на процесі] було аж два адвокати, та не міг справи вбити (Март., Тв., 1954, 109); Взя́ти спра́ву в свої́ ру́ки — включити щось у сферу своєї дії. Зазначу тільки свою радість, що власне Ви взяли цю справу в свої руки, бо вже давно почувається пекуча потреба в упорядкуванню видань для люду (Коцюб., III, 1956, 120); Відклада́ти (відкла́сти) спра́ву (спра́ви) в до́вгий я́щик (у до́вгу шухля́ду) — зволікати з чим-небудь, затримуючи здійснення, виконання його на тривалий, невизначений час. Центральна рада, не відкладаючи справи в довгу шухляду, одразу продала Україну німцям (Вишня, І, 1956, 445); Із знання́м спра́ви див. знання́; І спра́ві кіне́ць — те саме, що І ді́лу кіне́ць (див. кіне́ць 1); Кишенько́ва спра́ва див. кишенько́вий; Мо́кра спра́ва див. мо́крий; Спра́ва стої́ть до́бре (пога́но і т. ін.); Спра́ви стоя́ть до́бре (пога́но і т. ін.) — виражає оцінку стану здійснення, виконання і т. ін. чого-небудь. Справа з газетою стоїть, здається, дуже погано (Коцюб., III, 1956, 162); Спра́ва стої́ть (стоя́ла i т. ін.) так; Спра́ви стоя́ть (стоя́ли і т. ін.) так — виражає стан здійснення, виконання, розв’язання і т. ін. чого-небудь. Щодо мого наміру вступити в монастир, то справа стояла так. Я дуже цікавився життям ченців (як белетрист..) і.. мав намір залишитися на довший час у гірському монастирі Кузьми-Дем’яна, що коло Алушти (Коцюб., III, 1956, 292); Справ по го́рло у кого — хтось дуже зайнятий, надзвичайно завантажений. У Дмитра було справ, як говориться, по горло — то укрупнення, то сівба, то електростанція, а це вже й ремонт тракторів починається (Збан., Переджнив’я, 1960, 412); Усе́ (це і т. ін.) у спра́ві — уживається для вказівки на наявність порядку в чому-небудь, налагодженості, підготовленості і т. ін. чогось. [Петро:] Я тим часом і пороху, і куль, і самопалів, і всяких знарядів надбав, щоб усе у справі було (Кост., І, 1967, 183); Як [іду́ть (йду́ть, там i т. ін.)] спра́ви — у якому напрямі розвиваються події, як відбувається, здійснюється і т. ін. що-небудь. Ну, як же там «Плеяда», Як справи йдуть у нас? Чи «Музи співодайні» Навідують там вас? (Л. Укр., І, 1951, 38); Півгодини тому Козаков був посланий на переправу розвідати, як там справи (Гончар, III, 1959, 361); Зустрілося кілька саней з пораненими. Хтось із колони запитав: — Ну, як там [на фронті] справи, братці? (Тют., Вир, 1964, 492); Як стої́ть спра́ва з чим — у якому стані перебуває розв’язання, здійснення і т. ін. чого-небудь. Я дуже інтересуюся, як стоїть справа з виданням книжок у Видавничій Спілці (Коцюб., III, 1956, 224).

2. Задум, намір зробити, здійснити, виконати і т. ін. що-небудь. — Орда сполохає наше військо. Пропаде наша справа! В шляхти впаде дух, військо втратить мужність, жовніри розлетяться з поля битви, наче сполохані кури з сідала (Н.-Лев., VII, 1966, 234); // Певна ситуація, що складається на даному етапі, в даний момент. Можна було б гнівно хряснути дверима, кинути образливу лайку, але ж це не пособить справі (Стельмах, І, 1962, 299); Він підійшов скрадливими кроками до стола, міцно затис у пальцях черемхове пужално.. Потім зодяг шапку і, гримнувши дверима, вийшов з кабінету. Цим своїм вчинком він трохи не погубив усієї справи (Тют., Вир, 1964, 148).

Дово́дити (дове́сти) спра́ву до кінця́ (до кра́ю) — закінчувати здійснення, виконання чого-небудь. Поможіть уже, любий пане Володимире, довести справу до якогось кінця, бо страх як гроші потрібні і то зараз (Коцюб., III, 1956, 280).

◊ Прома́зати спра́ву, фам. — зазнати невдачі, не мати успіху в чому-небудь. По-моєму, негаразд відкладати твою [материну] «Світову річ» на великдень,тепер кращий сезон, а тоді дехто роз’їдеться, дехто з любителів замотається, то ще й знов промажуть справу (Л. Укр., V, 1956, 222); Спра́ва ля́снула див. ля́снути 1; Спра́ва на лад (до ла́ду, до́бре і т. ін.) іде́ (пішла́, пі́де i т. ін.) — налагоджується успішне здійснення чого-небудь. — Йдіть та побалакайте з Марусею… та коли справа в вас піде до ладу, то дайте мені знати, сповістіть мені зараз (Н.-Лев., VI, 1966, 59); Спра́ва на мазі́ див. мазь.

3. Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у його завдання. Його справою було неухильно виконувати свою службу. І він її виконував (Гончар, Тронка, 1963, 138).

Вла́сна (особи́ста, прива́тна) спра́ва — те, що пов’язане з своєю особистістю, торкається тільки її. Всі були пройняті думкою про повсталу Прагу.. Козаков дивився на все це, як на свою особисту справу, звичайну і природну (Гончар, III, 1959, 431); А бува ще й так, що та приватна справа і сама знівечилась (Мирний, V, 1955, 418); Кро́вна спра́ва — те, що дуже близьке кому-небудь і глибоко хвилює когось. Радянський народ сприйняв накреслення XXIII з’їзду КПРС як всенародну програму будівництва комунізму, як свою рідну і кровну справу (Ком. Укр., 1, 1967, 4).

◊ Спра́ва життя́ — щось надзвичайно важливе, серйозне для кого-небудь. Маю робити й робити Те, що належить мені.. Не пополам із горем — Буду робить до пуття Те, про що ми говорим: Справа мого життя (Дор., Тобі, народе.., 1959, 67).

4. Спеціальність, професія, коло занять, певна галузь знань або навичок. Баба Зінька приставила готувати обід молодиць, котрі добре знали куховарську справу (Н.-Лев., VI, 1966, 368); Тимка і Марка не послали на фронт з тим ешелоном, у якому вони їхали, а залишили в резервних частинах.. З тиждень вони вчилися військової справи (Тют., Вир, 1964, 487); Уроки ковальської справи вів Каленик Романович Лукійченко (Сенч., На Бат. горі, 1960, 4); Словникова справа має не тільки величезну практичну вагу, а й не менше теоретичне, пізнавальне, філософське значення (Рильський, III, 1956, 82); // Коло чиїхсь повноважень. Голови не було, а секретар сказав, що він у комісії зараз по огляду будівель, і радив іти туди до нього, як діло важне. Але потім сам, вислухавши їх [Зіньку та Півнівську], теж руками розвів — нічого не поробиш, мовляв: справа це начміліції (Головко, II, 1957, 170).

∆ Гірни́ча спра́ва див. гірни́чий.

5. Питання або ряд питань, які вимагають розв’язання. Давид довго не барився вже, улаштував іще деякі свої справи й рушив додому (Головко, II, 1957, 82); Чи варто було гаяти тут час! Вільгельм кинувся з кімнати. Тепер у нього є справа до бургомістра! (Загреб., Європа. Захід, 1961, 152).

◊ Болю́ча спра́ва див. болю́чий; Ма́ти спра́ву (спра́ви): а) те саме, що Ма́ти ді́ло (див. ді́ло). Наталя, безумовно, хвилювалась. Мати справу з живою людиною — зовсім не те, що лікувати ляльок (Донч., VI, 1957, 10); Сьогоднішній хлібороб має справу не з примітивними знаряддями, а з досконалою технікою, мінеральними добривами і хімічними засобами, широко застосовує досягнення агрономічної та зоотехнічної наук (Ком. Укр., 6, 1975, 80); б) мати ділову потребу у чомусь. Все розкажу… потому. А тепер маю до тебе справу… (Коцюб., II, 1955, 127); Сагайді доводилось не раз мати з Антоновичем різні справи (Гончар, III, 1959, 331); Зупинився я аж тоді, як уздрів перед собою судовий будинок. Бо я й тут маю справу. Звідаюся, чи той грунт, що я купив, уже записаний на мене (Март., Тв., 1954, 204); У (в) спра́вах; У (в) спра́ві: а) з певною метою, для з’ясування, виконання, здійснення і т. ін. чого-небудь. Мені треба було їхати в Каховку у справах (Вітч., 8, 1958, 91); Ти мене питала про Пятницького.. Я бачився з ним всього 2 рази, бо він ходить до нас тільки в справах (Коцюб., III, 1956, 413); Оксана Кульбака.. їде провідати сина. Вирушаючи в справах на ГЕС, директор прихопив і її, бо це майже по дорозі (Гончар, Бригантина, 1973, 148); б) (чого) з приводу розв’язання, здійснення, виконання і т. ін. чого-небудь. Дуже мені прикро, що не вдалося умовити Мирного погодитися з Спілкою в справі видання «Повії» й других нових, недрукованих праць (Коцюб., III, 1956, 215).

6. Документи, які стосуються якої-небудь особи, події і т. ін. Настя ходила до адвоката. Адвокат розпитався, переглянув справу й похитав головою (Коцюб., І, 1955, 76); Господарство школи було все на виду, справи підшиті в папки, описані (Збан., Малин. дзвін, 1958, 25); Він уважно перечитав всю справу Шевченка і здивувався: був там і обвинувальний акт, і протоколи допитів, і вирок. Не було тільки тих віршів, за які спіткала його така жорстока доля (Тулуб, В степу.., 1964, 79); // юр. Судовий процес з приводу якого-небудь злочину, якоїсь кримінальної або карної події і т. ін. [Матрона:] А поки що, добродію, прошу мені не заважати слухать справи і більш не озиватися до мене (Л. Укр., II, 1951, 527).

Заво́дити спра́ву — оформляти ділові папери з приводу вчиненого ким-небудь злочину, якоїсь події негативного характеру і т. ін. — Тут слід заводити справу не на голову колгоспу, а на того, хто призвів до такої плутанини в постачанні колгоспів (Кучер, Трудна любов, 1960, 240); Особо́ва спра́ва див. особо́вий.

◊ Здава́ти (зда́ти) спра́ви див. здава́ти; Зроби́ти спра́ву — учинити розправу над ким-небудь. — Я засяду на тебе [ведмедя] в тім виверті! Все мені одно, смерть або життя, а з тобою мушу зробити справу! (Фр., IV, 1950, 26).

7. заст. Необхідна для чого-небудь річ, потрібні для виконання, здійснення і т. ін. чогось, інструменти, знаряддя праці тощо. От і зріс козак на славу. Роздобув козацьку справу; Баче [бачить] шлях широкий в полі, Та й пішов шукати долі (Щог., Поезії, 1958, 137); Та такечки і зібравсь [Тихон]: то своїх було воликів десять парок, а тепер вже в нього двадцятеро пар; є й вози і вся справа (Кв.-Осн., II, 1956, 132); — Заграв би вам, та, бачите, Справи нема… справи. Учора був на базарі, Кобза зопсувалась… Розбилася… (Шевч., 1, 1963, 148).

8. Явище, подія, факт і т. ін. суспільного або особистого життя, що пов’язані з чим-небудь, супроводять або викликають що-небудь, впливають на щось. Моє діло триматись точно того, що казав мені [роботодавець],.. і повідомити його точно про справи для нього цікаві (Л. Укр., V, 1956, 146); Пристав показує вчителеві наказ про обшук. В наказі не написано про арешт незалежно від обшуку. І це вже гаразд; значить, про справу з філером не знають (Стельмах, І, 1962, 592); Справа ця на фестивалі у Чернігові була, як мене туди послали таки з нашого села (Гонч., Вибр., 1959, 59).

До́бра спра́ва; До́брі спра́ви — виражає позитивну оцінку такого явища, факту і т. ін., що заслуговує схвалення. За добру справу варто добре постояти (Укр.. присл.., 1963, 158); Були, як живодайна туча, Слова, що варті добрих справ: Мужицька правда є колюча, А панська на всі боки гнуча… (Рильський, III, 1961, 26); Добрими справами радують рідну Вітчизну трудівники села Української РСР (Ком. Укр., 1, 1969, 5); Запива́ти спра́ву — пити вино, горілку, пиво і т. ін. з приводу успішного завершення якоїсь події (купівлі, продажу тощо). Читальню будували на громадській толоці. По звичаю, принесли читальники кілька пляшок пива й під тим будинком запивали справу (Март., Тв., 1954, 293); І́нша спра́ва див. і́нший; Ке́пська спра́ва; Ке́пські спра́ви див. ке́пський; Ма́рна спра́ва див. ма́рний 1; Пога́на спра́ва; Пога́ні спра́ви — виражає негативну оцінку невтішного явища, факту і т. ін. — Вернути хлопів з Путивля! — крикнув Єремія.Вернути б,.. але вони доброхіть не вернуться,сказав Коляда.Гм, гм,замикав [замугикав] Єремія,погана справа (Н.-Лев., VII, 1966, 27); — І що воно буде, як люди отак пошматують землю, з чого вони хліб їстимуть тоді? Погана справа (Коцюб., І, 1955, 110); — Погані твої справи, командире. Жаром від тебе пашить, як від палаючої тайги (Тют., Вир, 1964, 319); Серде́чна спра́ва; Серде́чні спра́ви див. серде́чний; Спра́ва зру́шилася (зру́шиться) [з мі́сця (з ме́ртвої то́чки)] див. зру́шуватися; Спра́ва ми́ру — система заходів, скерованих на створення дружніх, миролюбних відносин між народами, державами. — Пам’ять про тих, хто поліг у минулій великій війні, відстоюючи справу миру, відповідальність і обов’язок перед народом зобов’язують нас з подвоєною енергією проводити політику нашої партії, боротися за міцний мир на землі (Ком. Укр., 6, 1975, 13); Спра́ва свобо́ди (незале́жності і т. ін.) — система заходів, скерованих на підтримку боротьби пригноблених народів за своє визволення. Всі ці роки ми [радянські люди] вели наполегливу, невтомну боротьбу за міцний мир, за справу свободи, незалежності і прогресу (Ком. Укр., 6, 1975, 11); Спра́ва че́сті див. честь; Спра́ву зру́шити [з мі́сця (з ме́ртвої то́чки)] див. зру́шувати; Хід спра́ви (справ) див. хід.

◊ Стан справ — те саме, що Стан (си́ла) рече́й (див. річ 1). В боротьбі за реалізацію зустрічного плану активно формується згуртований виробничий колектив, а в кожного працівника — високе почуття відповідальності за стан справ на виробництві (Ком. Укр., 6, 1975, 62).

9. рідко. Акт, дія сценічного твору. В мене ще є переписаний переклад Шекспірового «Короля Ліра», «Не вгашай духу!» — життєві малюнки в 5 справах, третя частина «Повії» (Мирний, V, 1955, 431).

$ Ви́грати спра́ву (спра́ви) — добитися перемоги, позитивного результату в чому-небудь. [Старшина:] Я Казюку й сам добре знаю, не одну справу з ним виграв! (К.-Карий, І, 1960, 41); Той час, що роз’єднував двоє побачень дипломатів, допоміг комісарові високо поставити ім’я своєї країни на політичних сторінках. Але міністр тим часом теж не гаяв часу: він виграв кілька справ у двох більших і сильніших держав (Ю. Янов., II, 1958, 108); Деся́та спра́ва див. деся́тий; Зала́годжувати (зала́годити) спра́ву (спра́ви) — уладнувати що-небудь. Тихович оповів свою пригоду [про боротьбу з філоксерою] та прохав ради. Панотець уважно вислухав його.Добре, я залагоджу справу.. Тільки не знаходьте більш філоксери на наших садках (Коцюб., І, 1955, 225); Нам треба було залагодити ще деякі справи з документами у старостві — і можна було виїздити до Варшави (Досв., Вибр., 1959, 96); Зарятува́ти спра́ву — знайти вихід із складного становища. Землю зовсім забрано від Дениса. І Копаниця й Денис кинулись були в город, щоб зарятувати справу, та нічого не могли зробити (Гр., II, 1963, 472); Здава́ти (зда́ти, да́ти і т. ін.) собі́ спра́ву (спра́ви) в чому, про що, з чого — розуміти, усвідомлювати що-небудь, розбиратися в чомусь. «Так, так…» — шепотіла вона, не здаючи собі справи в тому, що десь уже сходилась публіка на її концерт, що на вулиці чекало на неї авто… (Сміл., Сад, 1952, 8); Вона чогось мусила згадувати про Дарку, не раз навіть плакала при тому — чи за лялькою, чи за Даркою, вона якось сама не могла собі здати справи в тому… (Л. Укр., III, 1952, 649); [Флора:] Я здаю собі справу про всі труднощі та незручності цього будівництва [Дніпрельстану].. для жінки. І все-таки надаю йому більше переваг над іншими (Коцюба, Нові береги, 1959, 40); Я розповів про основні етапи копіткої і тривалої роботи над складанням історичної карти Київської Русі. Даю собі справу з того, що вона також далека від ідеалу (Наука.., 4, 1972, 37); Ко́рінь спра́ви (заст. спра́ві) — головна причина чого-небудь; суть. А Бертольд сидів і думав. Далі так промовив стиха: «Маєм свого отамана!» — Ось де корінь цілій справі! (Л. Укр., І, 1951, 382); Коро́тка спра́ва див. коро́ткий; Найти́ спра́ву на кого — приборкати кого-небудь, застосувавши певні засоби впливу. — Та я ж не такий вбогий, півгрунта маю.То що з того? Ти підеш в москалі, а вітчим з синами, що схотять, те й робитимуть.Найду я на них справу, як вернуся (Л. Укр., III, 1952, 566): Не ва́ша (твоя́, його́ і т. ін.) спра́ва — вас (тебе, його і т. ін.) це не стосується, ви (ти, він і т. ін.) не повинні в це втручатися; Спра́ва [величе́зної (вели́кої і т. ін.)] держа́вної (світово́ї і т. ін.) ваги́ — те, що відіграє важливу роль для держави або має світове значення. Характеристику Уласа він розпочинав від десятого родового коліна і не відступав навіть від дрібних фактів, тому що вважав, що він робить справу величезної державної ваги і що ці факти можуть відіграти неабияку роль (Тют., Вир, 1964, 150); Видання наукової серії «Українська народна творчість» справді стало нині справою державної ваги (Нар. тв. та етн., 2, 1974, 68); Любив [В. І. Ленін] полювання. Любив і тоді, коли був главою першої в світі соціалістичної держави, і — відірвавшись часом від справ світової ваги для необхідного йому відпочинку — знаходив цей відпочинок.. на полюванні (Рильський, Веч. розмови, 1964, 215); Спра́ва в то́му (в тім), що… — те саме, що Річ у то́му (у тім), що… (див. річ 1). Справа в тому, що на запитання: що легше — чи переклади з далеких мов, чи переклади з мов близьких? — ми відповідаємо: у певному розумінні важчі саме переклади з близьких мов (Рильський, IX, 1962, 63); Справа в тому, що Іван Антонович збирався сам скласти карти тих будапештських кварталів, у штурмі яких він брав участь (Гончар, III, 1959, 275); Спра́ва не в то́му (не в цьо́му і т. ін.) — уживається на позначення того, що чиєсь припущення або твердження не має ніякого зв’язку з висловленим. По телеграфу прийнято з Москви Указ уряду про присвоєння Поліщукові звання Героя Радянського Союзу..Який же він собою? Силач? Борець? Шибайголова?..Справа ж не в тому, силач він там чи ні,терпляче пояснював Брянський зміст подвигу.Головне, що він не розгубився в рішучу хвилину (Гончар, III, 1959, 35); — Кажеш, боїшся, щоб у дезертири не попасти. А я й повірила. А справа, виходить, не в цьому. Безсердечний ти! (Головко, II, 1957, 577); Спра́ва па́хне сканда́лом — загрожує неприємність. Федір знаходить поважні причини уникнути маршу, хоч нога вже загоїлась. Коли до змагань залишається тиждень, Круглов розуміє, що справа пахне скандалом (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 83); У то́му то й спра́ва — уживається для наголошення, підкреслення того, про що йдеться. Хлюпне урожаєм земля кучерява — Ось що ми можем, зернята малі, Ось яка сила! У тому то й справа, Не забувайте ж землі, ріллі (Дор., Тобі, народе.., 1959, 20); Чо́рна спра́ва; Чо́рні спра́ви див. чо́рний.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 585 - 589.