СПРО́БНИЙ, а, е. Те саме, що про́бний. Цех випустив першу спробну партію хромомагнезитової цегли (Рад. Укр., 4.III 1949, 3); У спробну мить, припавши до ріллі, Відчуєш ти живе тепло землі, Мов до грудей тебе пригорне мати (Перв., І, 1958, 563); Запах несвіжої риби можна визначити при спробному варінні шматочка риби в закритій посудині (Технол. пригот. їжі, 1957, 31).
Спро́бний ка́мінь — те саме, що Про́бний ка́мінь (див. про́бний).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 602.