СПРЯ́ЖКА, и, ж., діал. Пряжка. Він зняв з себе.. торбу, поклав на землі, поправив на собі узький ремінь з.. спряжками і добув із торби кусень хліба (Фр., VIII, 1952, 224).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 609.