СПУСТО́ШУВАЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що спусто́шливий. Двічі протягом нинішнього століття в Європі вибухали спустошувальні війни, які потім охопили різні континенти (Рад. Укр., 29.IV 1967, 1); Спустошувальні навали сарани відчувають 40 країн Азії та Африки (Хлібороб Укр., 2, 1970, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 616.