СПІВВІДНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок., СПІВВІДНЕСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. співвідні́с, несла́, ло́; док., перех. Установлювати співвідношення з чим-небудь або між собою; зіставляти, порівнювати. Складність вивчення індивідуального стилю полягає в тому, що індивідуальний стиль — це та крапля води, у якій відбивається сонце; його треба співвідносити із загальними тенденціями літературного розвитку (Рад. літ-во, 1, 1961, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 516.