СПІВВІДНО́СИТИСЯ, иться, недок.
1. Перебувати у співвідношенні, зіставленні, порівнянні з чим-небудь або між собою.
2. Пас. до співвідно́сити.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 516.