СПІВПРИЧЕ́ТНИЙ, а, е. Причетний до чого-небудь; причетний до чогось разом із іншим (іншими).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 519.
Що oзначає слово - "співпричетний"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.