СПІДНИ́ЧНИК, а, ч., розм.
1. Кравець, що шиє спідниці.
2. перен. Той, хто дуже любить жінок; залицяльник, зальотник. Самчук сердиться.. Розмріяний стариган і спідничник не хоче ні з ким розмовляти (Мельн., Поріддя.., 1959, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 524.