СПІКА́ТИСЯ, а́ється, недок., СПЕКТИ́СЯ, спече́ться; мин. ч. спі́кся, спекла́ся, ло́ся; док.
1. Гуснути (про кров); скипатися.
2. З’єднуватися в одне тверде ціле внаслідок спікання. Антрацитове вугілля не спікається (Сіль. тепл. електростанції, 1957, 25).
3. тільки недок. Пас. до спіка́ти. При виготовленні алмазного інструмента з дрібних частинок алмазу порошок алмазу змішується з порошком металу, а потім виріб пресується, нагрівається і спікається (Наука і культура.., 1970, 143).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 526.