СПІЛЧЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Товариський. Іван чоловік спілчливий; як спілчливі люде, то добре, а як той соб, а той цабе, то зле (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 528.