СПІРА́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до спіра́ль. Спіральна лінія; // Який має вигляд, форму спіралі. Відомо, що спіральні раковини молюсків іноді залишаються без господаря. Але, як правило, не надовго (Наука.., 4, 1966, 32); Туманність Андромеди має так само, як і наша Галактика, спіральну будову (Бесіди про всесвіт, 1953, 134); // З нарізкою такого вигляду, такої форми. Спіральні свердла з кінцевою заточкою застосовуються для свердління вздовж волокон (Стол.-буд. справа, 1957, 137).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 531.