СПІЧ, у, ч. Коротка привітальна застільна промова (на урочистому обіді, банкеті і т. ін.). [Пашкевич:] Тост гостю. Іване Володимировичу, ваші бажання? .. [Мічурін:] Я хотів би в цьому столітті посягнути якоюсь мірою на світовий порядок.. Я маю на увазі створення запланованих спадкових змін.. [Сівцев:] Для новорічного спічу це занадто (Довж., І, 1958, 429).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 533.