СТАБІЛІЗАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до стабіліза́ція; // Скерований на збереження або досягнення рівноваги, сталості в чому-небудь. Міжнародні стабілізаційні токарні угоди.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 623.