СТАДНИ́НА, и, ж., діал. Стайня. Один із жандармів пізнав, що вони [коні] походять із стаднини барона (Фр., VIII, 1952, 310).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 636.