СТАМЕ́СКА, и, ж. Столярний інструмент для видовбування отворів і заглиблень у дереві, для зачищання, підрізки і т. ін. дерев’яних виробів, що являє собою насаджену на рукоятку сталеву пластинку різної ширини з одним нагостреним кінцем. Стамески.. за формою розрізняють плоскі, півкруглі і круглі (Стол.-буд. справа, 1957, 99); З дитинства Анатолій звик мати справу з рубанком, стамескою і назавжди полюбив веселий шум стружки, запах сосни (Веч. Київ, 29.VІ 1957, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 642.