СТАНОВИ́ТИСЯ, новлю́ся, но́вишся; мн. стано́вляться; недок., розм. Те саме, що ставати. [Явдоха (становиться на коліна):] Таточку! змилосердіться над Петрусем. Де ж йому, бідному, дітись? (Мирний, V, 1955, 138); Йде [Оксана], і ноги не йдуть, і спотикається, і становиться (Кв.-Осн., II, 1956, 459); — Ну, як воно переться? — питає Орися і становиться й собі на другий кінець кладки. — Так собі. Вода тільки холодна (Тют., Вир, 1964, 127); Увіходять черниці і, низько вклоняючись гумені, становляться по обидва боки її уряд (Мирний, V, 1955, 72); — Розійдись! — Становись! — Розійдись! — Становись! Піт уже річками котився по червоних, міцних обличчях новаків (Гончар, III, 1959, 327); Вона підозвала [підізвала] одну дівчинку і сказала, щоб вибирали собі пари і становились до кадрилі (Збірник про Кроп., 1955, 30); Затяг Мина [пісню], становлячись боком, плече об плече, до Марії (Н.-Лев., II, 1956, 112); Казав брат сестриці: не становись на кладку. Сестриця не слухала, на кладку ступила (Чуб., V, 1874, 202); Стали люди жахатись того [постоялого] двора і вже зовсім не становились (Кв.-Осн., II, 1956, 266); Є тут.. заможня [заможна] козачка, оре восьмериками. Багацько в неї косарів, женців становиться (Барв., Опов.., 1902, 242); — Та що ти, Параско, думаєш з сином робити? ..ти не бач, що він у тебе як стебло те росте, а до діла ні до якого не становиться (Мирний, IV, 1955, 78); Багато ще святкувалося свят, чимало ярмарок [ярмарків] ще становилося, тільки що удовині діти вже ніколи більш свята такеньки не дожидали і ніколи у ярмарок вже не прохалися (Вовчок, І, 1955, 308); Хліб було в них печуть тричі на тиждень, а вже за Тихоновим порядком вже тільки двічі, і борошна менш іде; бо Тихон так усе розщитав, щоб якраз на їх сім’ю становилося і нігде щоб ні пилиночки не дівалося (Кв.-Осн., II, 1956, 131); [Xрапко:] Всякому видно, що я вже старий становлюся (Мирний, V, 1955, 139); Чи тяжка та важка козацькая зброя Становиться, коню, тобі? (Кост., І, 1967, 48); Зимно становиться… трави й квітки Хутко вбираються в білі свитки (Олесь, Вибр., 1958, 209); Галі й самій становилось якось гарно на душі, що її чоловік заробив таку людську повагу (Мирний, І, 1949, 379).
◊ Во́лос стано́виться (станови́вся, станови́тиметься) ди́бом (ду́бом) — те саме, що В́олос стає́ (став, ста́не) ди́бом (ду́бом) (див. во́лос). [Михайло:] Волос дибом становиться і здається, неначе за шивороти [коміри] хто і ловить (Котл., II, 1953, 68); Воло́сся стано́виться (станови́лося, станови́тиметься) ди́бом (ду́бом) — те саме, що Воло́сся стає́ (ста́ло, ста́не) ди́бом (ду́бом) (див. воло́сся). Кругом темно — хоч око виколи.. У дворі ще було сяк-так, а як увійшов [Федір] у сад, у гущавину широких гіллястих груш, яблунь, листатих вишень, — йому зробилося страшно. Сам не знає чого його картуз лізе угору і волосся на голові становиться дибом (Мирний, І, 1954, 309); Станови́тися між (помі́ж) ким — те саме, що Става́ти між (помі́ж) (див. става́ти). [Марія:] Мені часом здається, що між нами становиться — як це не диво — товариш Леон (Мам., Тв., 1962, 126); Станови́тися ру́ба — те саме, що Става́ти ру́ба (див. ру́ба). Вона ще сьогодні не їла; у роті засхло; зачерствіла паска становилася руба (Мирний, III, 1954, 92); Станови́тися ца́па (ца́пки) — те саме, що Става́ти ца́па (ца́пки) (див. ца́па, ца́пки).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 647.