СТАНЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, перех. і неперех. Док. до танцюва́ти 1, 2. — Дивись, яка гаряча! Удвох давай станцюємо, чорнобрива (Ле, Право.., 1957, 37); Люди розступилися, зробивши коло для молодої, яка має станцювати перший танець з молодим (Томч., Жменяки, 1964, 98).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 651.