СТАРИ́НКА, и, ж. Пестл. до старина́ 1. Нумо знову, Поки новинка на основі, Старинку божу лицювать (Шевч., II, 1963, 78).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 656.