СТАРОВІ́РСТВО, а, с.
1. рел. Дотримання старої віри; старообрядництво.
2. перен. Дотримання старих звичаїв, звичок, смаків і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 659.