СТАТЕ́Р, а, ч. Назва давньогрецької монети. В бронзовій посудині виявились статери — монети із сплаву золота й срібла із знаком карбування міста Кізік — старогрецької колонії на березі Мармурового моря (Веч. Київ, 21.XI 1967, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 668.