Що oзначає слово - "стверджуватися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СТВЕ́РДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СТВЕ́РДИТИСЯ, джуся, дишся, док.

1. Остаточно встановлюватися, усталюватися, непохитно укріплятися. В боях з військами Тимчасового уряду, що складалися з старого офіцерства, поміщиків, капіталістів, куркулів, народжувалась і стверджувалась на Україні Радянська влада (Скл., Легенд. начдив, 1957, 24); Реалізм, що переможно стверджувався в 40-х рр. в російській драматургії і на сцені російського театру, плодотворно позначився на драмі Шевченка «Назар Стодоля» — першій справді народній українській п’єсі (Мист., 2, 1956, 36); Нація [українська] таки відродиться: поширяться національні організації, конденсується національна економіка — ствердиться і сама національна державність! (Смолич, Мир.., 1958, 82); // перев. док. Упевнитися, укріпитися в якому-небудь рішенні, думці і т. ін. — Журнал шкода псувати,сказав Кость і, ствердившись у своєму рішенні, жваво додав: — Я піду зараз до читальні і перегляну всі журнали (Багмут, Щасл. день.., 1951, 16).

2. Виявлятися істинним, достовірним, правильним, підкріплюватися фактами, доказами. Тільки так він розуміє свій фах, де все повинно стверджуватися й заперечуватися дослідом (Вітч., 1, 1965, 167); // безос. [Сухарик:] На що вона захворіла? [Куниця:] Боялися, що пістряк.. Ну, як бачите, — на щастя, не ствердилось (Коч., II, 1956, 347).

3. рідко. Знаходити в собі сили, відвагу, опановувати себе. Галина відразу стверджується — дійсно, як у себе вдома, в своїм колгоспі, зовсім легко ступає до трибуни, легко здіймається на неї (Крот., Сини.., 1948, 6); Майже хвилину мовчки стоїть вона, переповнена словами, та все ніби не знаходячи їх. Враз рішуче стріпнула головою знизу вверх, ствердилась, почала [говорити]… (Крот., Сини.., 1948, 79).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 674.