Що oзначає слово - "створ"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СТВОР, у, ч.

1. Те саме, що звід 3. Чудовий настінний розпис оздоблював печерні створи, освітлюючись мерехтінням свічок (Знання.., 10, 1969, 11).

2. спец. Розташування двох орієнтирів на одній лінії з оком спостерігача, а також напрямок, лінія, вертикальна площина, визначувані сполученням таких орієнтирів. На зсувному схилі [Дніпра].. було закладено створ дослідних свердловин (Геол. ж., XX, 4, 1960, 48); Методами тригонометричного або геометричного нівелювання визначають перевищення між кілочками, забитими у створі заданого напряму (Інж. геод., 1959, 141).

3. гідр., техн. Місце, напрям у річковому руслі, де провадиться спостереження над водним режимом ріки; // Напрям перетину русла греблею. Гребля Горьковської гідроелектростанції створила справжнє море площею в 1500 км2. Рівень Волги у створі греблі піднявся на 18 м (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 216); Минуло понад два роки з того пам’ятного дня, як в степу піднялись перші вишки. Дослідники за цей час визначили створ майбутньої греблі, провели роботи по обгрунтуванню проекту [Канівської] ГЕС (Рад. Укр., 29.VІІ 1962, 1).

4. мор. Фарватер якогось місця, визначений поєднанням спеціально встановлених знаків; // Навігаційний орієнтир (знак) для позначення фарватеру, напрямку руху.

∆ Фі́нішний створ — лінія фінішу. Човни просувались уперед і вперед майже поруч. Так вони минули і фінішний створ (В ім’я Вітч., 1954, 66).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 675.