СТЕК, а, ч. Тонка палиця з ремінною петлею на кінці, що служить хлистом при верховій їзді. Сотник роздратовано цьвохнув себе стеком по крагах (Панч, I, 1956, 160); За кільканадцять кроків.. побачив Річинський таку сцену: без кітеля, в одній сорочці, полковник лупцював стеком солдата (Вільде, Сестри.., 1958, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 682.