СТЕ́ЛИЩЕ, а, с., с. г. Місце, де розстилають льон, коноплі для вимочування під дощем, у росі або полотно для сушіння, вибілювання на сонці. На хороших стелищах льон швидше вилежується і волокно виходить високої якості (Техн. культ., 1956, 83); У більшості господарств мало низинних лук, які є найкращими стелищами для льону, а тому соломку розстилають у полях сівозмін по стерні зернових культур (Хлібороб Укр., 6, 1971, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 683.