Стелюга, ги, ж.
1) Станокъ для навода спицъ въ ободъ. Сумск. у.
2) мн. Козлы для продольной распилки бревенъ на доски и пластины.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 202.
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Стелюга, ги, ж.
1) Станокъ для навода спицъ въ ободъ. Сумск. у.
2) мн. Козлы для продольной распилки бревенъ на доски и пластины.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 202.