СТЕНО́З, у, ч., мед. Звуження якого-небудь трубчастого органа або отвору в порожнинному органі, яке утруднює їх функціонування. З його [кардіографа] допомогою можна визначити ступінь мітрального стенозу, виявити тромб у лівому передсерді й досліджувати ексудативний перикардит (Наука.., 11, 1967, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 685.